Волинська філармонія онлайн

Євгенія Кирилюк (Євгеліна Холмська) "Не стріляй в Україну" частина перша. Читає артистка розмовного жанру Волинської обласної філармонії Оксана Єфіменко.

Олесь ДЯК (народився 08. 11. 1959) – поет. Член НСПУ (1995). Заслужений діяч мистецтв України (2017). Закінчив Львівський університет (1988). Працював педагогом, очолював мистецьку агенцію «Свіча Фонд». Нині очолює Львівську обласну організацію НСПУ. Автор збірок «Той, що летить» (1990), «Тягар всевидящого ока» (1991), «Воскреси птаха» (1993), «Вибране» (1995, аудіокнига), «Ілюзія дива» (1998), «Оковірші» (2000), «Аритмія» (2002), «Шипшинова моя душа» (2003), «Світ незірваної ожини» (2005; усі – Львів). Виступає як виконавець власних пісенних творів у жанрі співаної поезії.  Дипломант фестивалю «Червона рута» (Чернівці, 1989). Учасник фестивалів співаної поєзії "Оберіг" у місті Луцьку на початку 90-х років. У будинку Волинського радіо були зроблені записи творів, які ми пропонуємо у добірці "Олесь Дяк. Вибране." (звукорежисер - Юрій Вегера).

30 серпня 1991 року…Закінчувався перший тиждень після проголошення Незалежності. Волиняни В.Ворон (автор ідеї і ведучий), В. Давидюк (науковий керівник), В.Мазур (технічний директор) на запрошення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі зібрали суцвіття молодих талантів і організували першу міжнародну мистецьку імпрезу самостійної України у Республіці Польща… «Музичні діалоги над Бугом» у Мельнику на Підляшші розпочав композитор Олександр Жилінський  «Думою про співаченька» на текст Олексія Кононенка…

Через півстоліття після початку творчої діяльності знаного композитора і організатора мистецького життя, актуалізуємо це музичне послання творчого тандему, послугуючись творами видатного польського художника Юзефа Брандта, так само закоханого у козацьке минуле українського народу…Дякуємо Сергію Корсаю за допомогу: він збирав роботи польського художника багато років.

Вокально-інструментальний ансамбль «Світязь» Волинської філармонії від середини сімдесятих років став яскравим осередком музичних інновацій у діапазоні від фолк- до джаз-року. «Гопак» формації під керівництвом Дмитра Гершинзона - бойовий дух українського відродження вчора, сьогодні і завтра, золота сторінка української фонографії (звукорежисер Юрій Вегера).

Цей «триптих» українських співців з «Оберегів» 1992-2017 років актуалізує гасло «Геть від Москви».

Воно з’явилося навесні 1926 року під час літературної дискусії між літературою «масовою» та «олімпійською». «На Європу» орієнтувалися «олімпійці», прибічники високої культури і відродження України, а кульмінацією в дискусії став цикл памфлетів Миколи Хвильового…

Памфлет «Московські задрипанки» спровокувала брошура «Європа чи Росія?» Автор закликав рівнятися не на Європу, а на Росію. Хвильовий збунтувався: «російська література тяжить над нами в віках, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування…Наша орієнтація на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, його прийоми». І плоди такої орієнтації вже помітні: молода нація набирає сили…»

Національно-культурне відродження на переломі 80-90-х років минулого століття розпочинала у Луцьку плеяда українських співців, авторів і виконавців, європейців і «олімпійців». «Психологічний ренесанс» вибухнув з новою силою!

Найсердечніший день року — День святого Валентина. Святкувати його стало гарною традицією. Академічний камерний оркестр «Кантабіле» під керівництвом диригента, народного артиста Товія Рівця став, свого роду, «візитною карткою» Волині. Святкова концертна програма, сповнена світла та щемливого щастя кохання була представлена 14 лютого 2022 року у Палаці культури м. Луцьк.

     В артистичному виконанні музикантів оркестру звучали романтичні, ліричні, жартівливі та драматичні оркестрові твори Й. Штрауса, В. Сапарова, А. П’яццоли, Л. Деліба, П.Чайковського, Ф. Шопена, Дж. Верді, Ж.Бізе, надаючи простір слухацькій фантазії і вражаючи творчу уяву.  

   Треба відзначити ведучу концерту – лауреатку премії імені Агатангела Кримського Оксану Єфіменко. Її чарівні поетичні рядки, багаторазово посилені музикою та дививижним відеорядом створили особливу атмосферу, яка торкалася самих глибоких душевних переживань.

    Повний зал, всі затихли. І! Звук скрипок. Відкрив святковий вечір вишуканий концертний Вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса з його чарівними мелодіями та натхненним темпераментом. Здавалось, що музика у виконанні чудового оркестру була подібна повітрю: така сама легка і невагома.

     Витонченість колориту наступного твору «Вечірньої мелодії» В. Сапарова, посилювали ажурні пасажі струнних, які розцвічували барвистими гармоніями виразну мелодію. А у Вальсі Лео Деліба з балету "Коппелія" з його поетичною балетною, емоційно виразною, образною і пластичною музикою, Маестро Т. Рівець створив на сцені абсолютно дивовижний по витонченості та елегантності стилю та блиску номер.

     Те хвилювання, яке виникає при спогляданні весняної природи, і радісне, приховане в глибинах душі, почуття надії на майбутнє було передане музикантами у чудесному поетичному образі «Проліска» з циклу «Пори року» П.Чайковського. Музично-емоційний відгук у глядачів викликав особливий колорит шумових музичних інструментів. Звучанням дзвіночків та трикутника, маракасу, з його характерним шелестінням, Сергій Майоров майстерно прикрашав мелодії, ритмічно супроводжуючи їх, надавав різноманітності звичному звучанню музичних творів, тим самим створюючи казкову чарівну атмосферу вечора.

     Витончену романтичну фортепіанну мініатюру, сповнену ліризмом та меланхолією  Вальс до-дієз мінор Ф. Шопена подарувала глядачам юна учасниця концерту, учениця Луцької музичної школи №1 ім.Ф.Шопена Тереза Верзун-Ролінгер.

    Концерт прикрасила своєю участю чарівна Юлія Єфімчук — володарка  чудесного ліричного сопрано та лауреат міжнародного пісенного конкурсу.  Артистка порадувала всіх закоханих і знову запалила серця всіх розчарованих у Вальсі «Поцілунок» Луїджі Ардіті та в Пісеньці Джудітти з оперети Франца Легара «Джудітта».   

    В програмі концерту найвідоміші й улюблені танго, створені у різних куточках світу, де кожна композиція – це унікальна історія кохання, пристрасті, незабутніх емоцій та спогадів! Це історія, у якій лише дві дійові особи…Отже, подарунком для слухачів стало виконання оркестром Танго Карлоса Гарделя з к\ф «Аромат жінки», Танго Горана Бреговича, і Танго «Кумпарсіта» Херардо Матоса Родрігеса. Їх виконання відрізнялось блискучою віртуозністю, динамічними контрастами, тембровими оркестровими перекличками та загальною ансамблевістю звучання.

    «Угорський танець №5»  Й. Брамса – один із найпопулярніших та ефектних творів композитора, неможливо було слухати байдуже, настільки воно було виконано яскраво та із запалом! 

      Приємним сюрпризом став виступ народного артиста Василя Чепелюка, який підкорив жіночі серця однією з найзнаменитіших арій для тенорів у світі «Серце красунь» з опери Дж. Верді «Ріголетто».  

      Незмінно викликала посмішки на обличчях глядачів Полька з трьома пострілами Й. Штрауса, адже жартівливий початок закладений у всіх творах великого віденця, який славився своєю невичерпністю на вигадки. Камерний оркестр майстерно передав ту легкість і повітряність, яка притаманна  музичній природі творчості композитора.

      А кульмінацією святкового концерту по праву стала музика антракту до IV дії з опери «Кармен» Ж.Бізе, де трагічна загибель Кармен показана на фоні святкової та трумфальної народної сцени. Диригент зумів надати звуковому рішенню справді оркестрової забарвленості завдяки трактовці оркестру як великого. Блискуче звучання оркестру заворожило вже у вступних акордах. А потім на прозорому фоні pizzicato струнних вступили перші скрипки із пристрасною і разом з тим тужливою мелодією.

       Відчуття справжнього свята камерний оркестр «Кантабіле» створив у виконанні музики до драми «Арлезіанка» Фарандолі Ж. Бізе, підкресливши її яскравість, її міцну лікуючу масову  пляску, що стверджує життя.

       Ось і добіг кінця цей казковий вечір. Бажаємо улюбленому колективу подальших успіхів, процвітання, тільки творчих «хвилювань», вдалих, цікавих концертів та довголіття!